Мануйлівська сільська рада

    Села Мануйлівка та Лутківка входять до складу Мануйлівської сільської ради. Розташовані у верхів’ї  річки Мала Вись, що належить до басейну Південного Бугу.

   Територія Мануйлівської сільської ради розташована в  південній частині Придніпровської височини, поверхня якої рівнинна, порізана ярами, балками та річковими долинами. В надрах виявлені значні запаси уранових руд одного з найбільших у світі Новокостянтинівського родовища, поклади бурого вугілля, здавна  використовуються нерудні копалини – глина , пісок, камінь. Територія сільської ради багата на родючі чорноземи.

   Перша документальна згадка та статистична інформація в писемних джерелах про населені пункти території сучасної Мануйлівської сільської ради, датована 1885 роком. Населення тих перших сіл складали українські козаки, росіяни, серби, молдавани. Дворяни – землевласники влаштували економії, збудували  досить великі й розкішні маєтки. Поблизу дворянських господарств  тулилися хатини місцевих селян – кріпаків. Вже в першій половині 19 століття в Лутківці, діяла православна церква, біля якої розміщувалось родове кладовище Лутковських.

  В другій половині 19 століття на даній території існували кілька окремих населених пунктів - Котовічева, Абертасова,  Маргарічева та Лутковка, внаслідок злиття  сіл  Маргаричева, Котовічева, Абертасова  в кінці 19 століття  утворилося с. Мануйлівка.

   Трагічним, з історичної точки зору, для жителів даної території були роки кріпацтва та громадянської війни, голодомор та колективізація, Велика Вітчизняна війна. Пам’ять про героїв-односельців увіковічена історичними спогадами та братськими могилами.

   Після Перемоги  ціною самовідданої праці місцевих жителів були відбудовані і налагодили роботу місцеві господарства,  в 1966 році завершено будівництво приміщення Будинку культури в с. Мануйлівка на 350 місць , до районного центру було прокладено дорогу з твердим покриттям (бруківку ) , розпочато будівництво колгоспної їдальні, лазні. До кінця 60 – х було повністю завершено електрифікацію будинків жителів сільської ради. В 1965 році Мануйлівський маслозавод  перепрофільовано в плодоовочево – консервний.

   В 1983 році в Мануйлівці було споруджено нове сучасне приміщення восьмирічної школи, в якій навчалися й діти з Лутківки. Згодом школа стала середньою, а з 2001 – реорганізована на перший в районі навчально – виховний комплекс «ЗОШ - ДНЗ».

  Сучасна територіальна громада Мануйлівської сільської ради налічує  1029 жителів, загальна площа ради 3,06 км2. Депутатський корпус сільської ради налічує 10 депутатів, з квітня 1998 рокураду очолює сільський голова Баранік Михайло Михайлович.

   Соціальна сфера ради представлена  Мануйлівським та Лутківським ФАПами та сільськими  бібліотеками, сільським Будинок культури та Лутківським сільським клубом, навчально-виховним комплексом «Школа -  дитячий садок» та філією відділення «Укрпошта».

        Сільське господарство, основна галузь виробництва сільської ради, представлене сільськогосподарськими підприємствами  СТОВ «Славутич» ( директор Ніколенко В.І. ) і ТОВ «Карат»   ( директор Авсейцев В.П. ). Господарства спеціалізуються на вирощуванні зернових та технічних культур. СТОВ «Славутич» займається вівчарством, має  невелику кількість ВРХ. З невеликих діють фермерські господарства:  СФГ «Демченко» ( голова ДемченкоО.Г.),  СФГ «Нікон» ( голова Ніколенко Н.В. ),  СФГ «Світоч» ( голова Білоног В.Г. ),  СФГ «Темп» ( голова Кудименко С.О.) .

  Активною є і громадська діяльність жителів сільської ради, Об’єднання громади в громадську організацію «Прогрес» внесло новий поштовх  у відносини влада+громада.

   Об’єднавши організаційні, фінансові та трудові ресурси громади та налагодивши співпрацю з міжнародними фондами-донорами, вдалося провести заходи з енергозбереження в навчально-виховному комплексі «Школа -  дитячий садок», ведуться роботи по облаштуванню вуличного освітлення в селі Мануйлівка.